Зовсім нещодавно до «Галицьких Левів» приєднався габаритний захисник Олександр Боєвих. Ми поспілкувалися з Олександром про його перші кроки у хокеї, про його виступи у МХЛ і власне про те чого він хоче досягти у найшвидшій у світі гри. 

– Як ти взагалі потрапив у хокей? Яким був початок твоєї кар’єри?

– В хокей я потрапив доволі спонтанно, да і можна сказати, що пізно. Я до десяти років жив у Одесі, як тільки переїхав до Києва, батько подумав, що можна спробувати віддати мене в київський «Сокіл». Спочатку він пішов один до тренера, той брати мене не захотів, сказавши, що вже пізно. Після того ми прийшли вже удвох. Побачивши мої габарити, тренер, як зараз пам’ятаю, сказав: «Ну давайте спробуємо» 

– Як виник варіант з «Галицькими Левами»?

– Головний тренер «Кременчука» запропонував поїхати пограти в оренду до кінця сезону, я і погодився.

– Що можеш розповісти про період в МХЛ? Які загальні враження з того періоду лишились?

– Мені здається, що це був кращий період у моєму житті. Як сказати, чемпіонат МХЛ проводиться на дуже високому рівні, команда була дуже класною, сам колектив. Тяжко пояснити, але загалом це хороша ліга для молодих хокеїстів.

– Чим також запам’ятались виступи у «Дженералз» та «Донбасі»?

– «Дженералз» запам’ятався хорошим тренерським штабом і хорошим колективом, хоча й останній сезон був не надто продуктивним. Про «Донбас» нічого особливого не можу сказати, оскільки перебував там недовгий час.

– Маєш якихось кумирів у хокеї?

– Кумирів не маю. 

– Кому симпатизуєш у світовому хокеї, можливо є улюблена команда?

– Завжди слідкував за грою Торонто Мейпл Ліфс, з дитинства була моя улюблена команда.

– Як вважаєш, на грядущій Олімпіаді у кого найвищі шанси завоювати золото? Та й за кого вболіватимеш?

– Якщо чесно, думається, що на цей раз у Росії є всі шанси завоювати золото, а вболіваю завжди за Швецію.

– Яка твоя найзаповітніша мрія в хокеї?

– Я думаю, як і у кожного хокеїста, добитись в цьому спорті чогось високого. 

 

Розмовляв Олександр Мартич, спеціально для сайту galhockey.com.ua