Президент клубу «Галицькі Леви» та обласної федерації хокею Микола Романюк розповів про головні здобутки попереднього сезону, дітей, які займаються хокеєм на Львівщині, а також про плани на наступний сезон та майбутнє вихованців «Галицьких Левів».

Миколо Степановичу, які головні досягнення «Галицьких левів» у попередньому сезоні можете виділити?

Перш за все, я був дуже розчарований, коли виконавчий комітет Федерації хокею України прийняв рішення завершити чемпіонат України серед юніорів та чемпіонати України серед юнаків. Якщо говорити про «Галицьких Левів» U-16, то ми впевнено закріпилися на першому місці і трохи лякали думки, що цей чемпіонат визнають не дійсним і ми не отримаємо заслуженого чемпіонства. За складом команди та за якістю гри ми були найсильнішими у чемпіонаті України. Цього року ми також стали чемпіонами «Карпатської ліги», хоча цей турнір через карантин, на жаль, також не вдалося дограти. Нашій команді вдалося випередити команди з Польщі, Словаччини, Литви, Угорщини та інших країн.

Порадувала і наша наймолодша команда 2009 року народження. Хлопці стали бронзовими призерами всеукраїнських змагань.

Ці здобутки допомагають підіймати інтерес до хокею? Інакше кажучи: наскільки популярним і масовим є заняття хокеєм?

Не настільки масовим, як того би хотілося. Шкода, що ковзанка не у Львові. У великих містах може приходити по кілька сотень дітей і з них вже би вибирали. Тут же ж беремо всіх, запрошуємо, одягаємо, забезпечуємо і цей процес набору є непростим. Маємо три вікові групи і маленьких дітей, які лише вкатуються. Якщо всіх додати, то буде десь близько 100 осіб. Хотілось би, звичайно, більшого.

Наявність дорослої команди змогла би збільшити інтерес дітей до заняття хокеєм?

Так, якщо діти будуть бачити перспективу для свого розвитку, то інтерес зросте. Ми ж мали кілька років тому дорослу команду в УХЛ. І демонстрували там непогані результати при тому, що виступали в основному власними вихованцями, які дуже швидко пройшли шлях від юніорів до дорослого хокею. Та фінансові затрати на дорослу команду в УХЛ ми зараз не потягнемо. Зверталися неодноразово до обласної влади, але результатів та зрушень, як ви бачите, немає.

Чи вистачає тренувань на льоді? Наскільки завантаженою є ковзанка у Новояворівську?

Практично весь тиждень виділено на години під хокей та фігурне катання. Попри це з вільним льодом можуть виникати якісь складнощі, адже мало кому підійде час у першій половині дня. Хоча у нас і організовані спортивні спецкласи, цього все одно не достатньо для вирішення питання. Тому зранку лід вільніший, по обіді графік більш щільний, а ввечері лід займають аматори – дядьки, які теж хочуть пограти в хокей. Питання з вільними годинами виникає у вихідні. Минулого року практикували ще й масові катання раз на тиждень, аби люди могли прийти на ковзанку та покататися у своє задоволення.

Чи є інтерес до тих хлопців з U-16, які цьогоріч перемогли в чемпіонаті України та Карпатській лізі?

Є інтерес зі сторони українських клубів, які виступають в УХЛ. Та навіть, якби не було, вони можуть продовжити свої виступи за кордоном. Цей рік буде для них визначальним, адже це буде їхнім останнім роком у школі і, оскільки дорослої команди немає, їм потрібно буде шукати спосіб як реалізувати себе в хокеї далі.

Який шлях найчастіше обирають вихованці «Галицьких левів»?

У нас маса хокеїстів відправляється у Польщу. Чимало є й у Словаччині, Угорщині. В Україні це Київ, Херсон, Харків. Кілька хлопців будують свою кар’єру в США. Де є можливість туди і їдуть. Ми не зацікавлені у якійсь компенсації клубу, як у професійному становленні нашого вихованця. І ми, і батьки, і сам хокеїст хочемо аби він заграв на хорошому рівні. А приклади є, адже минулого року дев’ятеро наших вихованців отримували виклик до збірної U-16. У молодіжній збірній теж є хокеїсти, які виступали за «Галицьких левів».

Ви говорили про спецкласи. У них навчаються лише місцеві діти?

У спортивних класах навчаються діти з Новояворівська та району. Це зазвичай по 15 дітей, які займаються хокеєм. Чим зручне навчання разом? Коли діти їдуть на виїзну гру, то вчителі знають, що класу не буде. Це допомагає дітям, адже вони не відстають від однокласників, пропустивши певну частину уроків, як би це було у звичайному класі. Всі йдуть за однією програмою.

Чи є вже ясність по наступному сезону для «Галицьких левів»?

Ще немає остаточної форми проведення змагань серед юніорів. Сподіваємося, що вдасться зберегти цю команду. У Федерації ж є думки стосовно об’єднання в один турнір 2002/04 роки народження. Ну а що стосовно молодших вікових груп, то там все відбуватиметься як і зазвичай. На наступний сезон гратимуть 2007/08 та 2009/10 роки народження.

Ми ще остаточно не знаємо що всередині країни буде, адже подовжили карантин до кінця липня. Так і до грудня все тривати може. Тому Карпатська ліга, в якій ми хочемо брати участь, теж поки не має чіткої відповіді коли зможуть розпочати новий чемпіонат.

 

Тарас Жеребецький, Гал-інфо