Віктор Тор’яник є тренером якого ми побачимо в сезоні 2017/2018 на лаві новачка Карпатської молодіжної хокейної ліги. Він керуватиме своєю командою «СДЮСШОР-2000»  у матчах ліги в категорії U-18. Вашій увазі інтерв’ю Віктора офіційному сайту Карпатської молодіжної хокейної Ліги (далі – КМХЛ)

-Хто привів вас у хокеї та де ви робили перші кроки в хокеї?

-Я вперше прибув на стадіон зі своїм старшим братом, коли мені було шість років. Оскільки я був наймолодшим у групі, тренер спочатку рекомендував, щоб я прийшов через рік. Це не перешкоджало мені, але спочатку все було непросто. Моє бажання боротися за місце у команді можливо, переконало тренера, і він дозволив тренуватися разом з моїм братом.

Як розвивалася ваша хокейна кар’єра? Що ви вважаєте найбільшим успіхом у вашій кар’єрі?

-Я грав за клуб «СДЮСШОР» Харків. Ми стали чемпіонами в категорії юнаків в ході Східноєвропейської хокейної ліги (EEHL), де виступали команди з Білорусі, Латвії, Польщі та України.

Після того, як мені виповнилось 16 років я почав регулярно грати за команду ХК «Барвінок» з якою я отримав срібну медаль Чемпіонату України , коли ми програли в фіналі київському «Соколу», який тоді був представлений гравцями збірної України.

Коли мені було 17 років, я хотів «завоювати» Білорусь, де я виграв змагання серед команд фарм-клубів з командою з Могильова. Тоді я повернувся до України. Я отримав 2 бронзові медалі з ХК «Харків».  Важко визначити, який успіх був найбільшим для мене. За кожною , навіть невеликою медаллю – дуже багато важкої роботи. Тому, я ціную все, навіть ці невеликі успіхи.

-Коли ви почали тренувати дітей? Ви планували стати тренером під час вашої активної гравючої кар’єри? Де ви працювали тренером?

-Я почав тренувати у 2006 році, будучи активним гравцем ХК «Харків». Усю свою  тренерську кар’єру і до цього часу був вірним «СДЮСШОРУ». Я почав з набору на підготовку (гравці, народжені в 1999/2000 рр.), І я працюю з цими хлопцями і до сьогодні. Я завжди хотів тренувати молодих гравців. Мій батько, який був тренером з боротьби, став для мене прикладом.

-У вас є тренер-ідол? Якому стилю хокею ви віддаєте перевагу як тренер?

-Є багато хороших тренерів. Мені подобається швидкий і потужний хокей, тобто – сучасний стиль гри.

-Найкращий момент вашої тренерської кар’єри поки що?

-Найкращий момент – це коли перемагає команда , і це дає радість як тренеру так і  батькам з вболівальниками.

-Що  ви хотіли б досягти як тренер?

– Я завжди хотів би вдосконалюватися і перемагати. У мене є декілька мрій як тренера (з посмішкою). Я хотів би перемогти і захистити Кубок Стенлі, виграти КХЛ, Чемпіонати Світу та Олімпійські ігри. Це мої мрії.

-Які цілі ви мали при вступі до Карпатської юнацької хокейної ліги?

-Метою і завданням для нас в КМХЛ є розвивати молодих хокеїстів у рамках європейського турніру та підготовка кандидатів для юніорської збірної України. Не менш важливим для нас  є успіх в кожній грі цього турніру.

-Чи вважаєте ви, що такий міжнародний турнір може допомогти молодим гравцям у зростанні в хокеї?

-Кожне змагання допомагає молодим спортсменам розвивати свій талант і особистість. Якісні ігри завжди дають можливість стати кращим. Отже, ми передбачаємо, і ми дуже покладаємось на те, що КМХЛ допоможе нашим молодим гравцям стати кращими.

КОРОТКИЙ ПИТАННЯ

Найкращий гравець: Валерій Харламов

Найкращий активний гравець: Сідней Кросбі

Ваша найулюбленіша хокейна команда: Детройт Red Wings (тому що грала «російська лінія»)

Ваш найулюбленіший вид спорту (крім хокею): баскетбол та гандбол

Ваш найулюбленіший спортсмен: Ігор Ларіонов, «професор»

 

За матеріалами сайту: http://cjhl.eu