На своєму офіційному каналі на YouTube Українська хокейна ліга продовжує цикл онлайн-конференцій з гравцями, де шанувальники хокею можуть поспілкуватися і безпосередньо поставити запитання своїм улюбленим хокеїстам. У понеділок, 29 червня, на всі питання вболівальників відповідав захисник «Крижаних Вовків» Іван Сисак.

Екс-гравець нашого клубу також не зміг не згадати чудові часи у «Галицьких Левах», свої перші кроки, вболівальників «червоно-чорних» та ранній старт у професійному чемпіонаті.

– Хто був твоїм першим тренером і що можеш про нього розповісти?

– Свій хокейний шлях я починав в Калуші в команді «Білі Ведмеді», а моїм першим тренерів був Куц Андрій Петрович. Я дуже вдячний цьому тренеру за те, що він поставив мене на ковзани і привив любов до хокею. Так що зараз я намагаюся максимально підтримувати з ним зв’язок, тому що ця людина дуже багато мені дала.

Вже пізніше, коли мені було десь 12 років, я перейшов в «Галицькі Леви», де моїм тренером був Чіканцев Михайло Валерійович. Напевно, саме він і зробив з мене того хокеїста, яким я зараз є. Цьому тренеру я теж дуже вдячний, тому що він дав мені можливість бути в хокеї і розвиватися в ньому. Плюс в новояворівському клубі Романюк Микола Степанович, як президент команди, теж багато чого мені дав, як і багатьом іншим гравцям.

– Ти досить довго відіграв в «Галицьких Левах». Розкажи про атмосферу в команді та вболівальників.

– Насправді, в Новояворівську дуже сильно люблять хокей і постійно на матчі збираються повні трибуни. Так що за команду вболівальники вболівали дуже потужно і було дійсно приємно грати з такою підтримкою.

Важливо ще й те, що вболівали за нас як в перемогах, так і в поразках. Та й загалом в команді була відмінна атмосфера.

– Чи виникали у тебе труднощі при переході в дорослий хокей? Що радили більш досвідченіші партнери по команді?

– Взагалі перехід був не надто важким. Єдине – було дуже страшно і важко більше морально. Партнери по команді завжди підтримували і говорили не боятися і робити те, що я вмію.

Основною проблемою, напевно, була силова гра, тому що фізично я все ж ще відставав від дорослих.

– Як думаєш, як допомагає молодим гравцям те, що вони досить рано стартують в дорослому чемпіонаті?

– Я думаю, що ранній старт в професійному чемпіонаті дуже позитивно впливає на майбутнє молодих гравців. Це все тому що їм важко переходити в дорослий хокей, адже там зовсім інша гра. Тому, чим раніше молодь почне підключатися до дорослої команди, тим краще для їх майбутнього.

– Як тобі працювалося з тренерським штабом Руслана Борисенко?

– З цим тренером мені було дуже комфортно працювати. Завжди було зрозуміло, що тренер від тебе хоче, що робити і куди їхати. Я йому дуже вдячний за те, що він довіряв мені під час матчів, випускав і дозволяв набиратися досвіду.

– Що можеш сказати з приводу Ігоря Шаманського? Які якості почерпнув від його гри і його досвіду?

– Ігор Шаманський підключився до нас вже ближче до кінця “регулярки” і навіть по грі команди відразу стало видно, що в неї перейшов такий досвідчений гравець. Молодим гравцям він добряче допомагав і в іграх, і на тренуваннях, підказував щось. Так що у мене залишилися про нього тільки позитивні враження.

– Яким був цей сезон для тебе в індивідуальному плані?

– Загалом в цьому сезоні було багато як позитивних, так і негативних моментів. Але в будь-якому випадку, я почерпнув для себе щось корисне. Так що в цілому цим сезоном я залишився задоволений. Звичайно, завжди можна зіграти краще, але до цього я буду далі прагнути.

– Як оціниш київських вболівальників, які під кінець сезону до відмови набивали ваші домашні трибуни?

– Нам було дуже приємно, коли з кожним матчем приходило все більше і більше людей, щоб подивитися на нашу гру. Це дуже чудоуо, що людям почав подобається хокей.

Безсумнівно, з повними трибунами набагато цікавіше грати – у гравців з’являється більше емоцій. Так що нам було дуже приємно чути таку підтримку.

– Назви топ-3 гравців «Крижаних Вовків» цього сезону?

– Сергій Мікульчик, Олександр Воронін і Кирило Маландін. Сюди взагалі ще можна додати таких гравців, як Мостовий і Шаманський. А взагалі в цьому році в «Вовках» зібрався хороший і сильний колектив.

– Який матч у цьому сезоні тобі запам’ятався найбільше?

– Найбільше, напевно, запам’яталася перша перемога над «Білим Барсом», коли ми нарешті змогли реалізувати всі свої моменти, правильно зіграти в обороні і повністю виконати всі настанови тренера.

– Як оціниш рівень чемпіонату УХЛ-Парі-Матч в цьому сезоні?

– Рівень чемпіонату помітно виріс в порівнянні з минулими роками. Я грав в УХЛ ще в сезоні 2016/17, і зараз взагалі можна сказати, що це два абсолютно різних за рівнем турніру.

– На які якості ти в першу чергу звертаєш увагу, коли дивишся на гру інших захисників?

– В основному зараз я дивлюся на те, як грають захисники з НХЛ. Я думаю, що у них можна перейняти те, як вони катаються, як приймають рішення. Як на мене, це основні речі, на які потрібно звертати увагу.

 

За метеріалами: Українська хокейна ліга